Вибрати За

9 липня минуло 40 днів, як від ворожої кулі загинув уродженець Романова Олег Крилас

Герої не вмирають. Вони просто перестають бути поряд. Відлітають….. Тихенько і не попрощавшись. Можливо тому, що не збирались помирати. Мали плани, працювали, раділи життю, любили, свою родину, своїх дітей, свій край, свою Батьківщину.

Саме таким життєлюбом та патріотом, був наш герой, Крилас Олег Сергійович.

Народився Олег у мальовничому Романові. Тут же закінчив школу, одружився, створив родину, тут побачив перші кроки своєї донечки.

Життя, цікава річ. Одружившись вдруге, Олег створив нову родину та оселився в м.Ірпінь. Тут у нього народилося двоє дітей: син та донечка. Здавалося б, жити та радіти.




У 2014 році учасник АТО з перших днів захищав кордони нашої держави, з честю повернувся додому.

З 24 лютого з перших днів окупації рідного містечка Ірпінь займався волонтерською діяльністю, щодня, без відпочинку, допомагав та підтримував односельців. Його найбільшою мрією було очистити рідну землю від рашистської нечисті. А згодом у лавах ЗСУ пішов боронити нашу Україну.

1 червня від ворожої кулі снайпера обірвалося його життя. І ставши крилатим янголом, Олег огорнув нашу Україну від страшенної нечисті.

13 червня відбулося прощання з Олегом Криласом на Ірпінському кладовищі, де він похований на Алеї Слави.

Герої не вмирають, ціною свого життя, нездійснених мрій, невиконаних планів, недороблених справ, вони стають нашими янголами охоронцями, продовжуючи свій шлях. Щодня невидимими крилами вони закривають наше небо, тримають щит над своїми рідними, закриваючи їх від куль та градів. І дивлячись на нас з небес, моляться за мир в Україні.

9 липня виповнилося 40 днів як страшна, невблаганна смерть забрала люблячого сина, турботливого батька, чоловіка, товариша, односельця, друга. Пом’янімо нашого героя тихою молитвою…

Наталія Воронова