Вибрати За

76 років тому на Покрову Романів врятували від масового розстрілу і спалення будинків

З часу, коли став цікавитися історією нашого краю, досить часто чув від старожилів Романова розповіді про порятунок селища від спалення, а його жителів – від масового розстрілу в свято Покрови (на той час престольне свято Романівського православного приходу). І в легендах містечка цей порятунок пов’язувався з місцевим жителем –  німцем Кренцом.

Тривалі пошуки в архівах України не дали жодного результату. Лише в вересні 2015 року, отримавши доступ до архіву Житомирського обласного управління СБУ, при вивченні кримінальних справ прислужників окупаційної влади вдалося з’ясувати деякі обставини тих, чомусь забутих, подій.

В середині вересня 1943 року в лісах довкола Романова активізувався партизанський рух. Це було пов’язано з рейдами партизанського з’єднання Федорова, зокрема партизанського загону «дяді Вані». Саме силами партизан в кінці вересня-початку жовтня було вчинено кілька диверсій, внаслідок яких було паралізовано рух залізницею та зірвано збір продовольства для потреб окупаційної армії. Останнім приводом до масованої каральної акції було знищення тим же партизанським загоном великої кількості сільськогосподарської техніки, що базувалася в околицях с. Мала Козара.

Для покарання до Романова прибув каральний загін СС під командуванням Міллеха в кількості понад 200 німецьких та угорських солдат. В ході каральної акції планувалося розстріляти понад 2000 мешканців Романова, а ще понад одну тисячу найбільш молодих, фізично міцних людей було заплановано вивезти до Німеччини на каторжні роботи. Як акцію залякування планувалося спалити сотні жилих будинків, які прилягали до лісу та Романівського парку. Місцями розстрілу було визначено околиці цегельного заводу в Романові та аеродром між селами Корчівка та Врублівка, де заздалегідь було викопано великі ями.

14 жовтня людей почали зганяти з околиць до центра містечка, де на площі перед управою (нині площа перед школою мистецтв) розпочали сортувати людей. Відібраних на роботи в Німеччину –  завантажували в тентовані автівки, припарковані поряд.

При цьому керівництво місцевої окупаційної управи, яку в 1942-1943 рр очолював місцевий німець (фольксдойче), житель Романова Адольф Кренц, про проведення каральної акції не попереджали.

За розповідями очевидців, дізнавшись про майбутню долю односельців, Адольф Кренц вступив в перемовини з керівником карателів Міллехом та керівництвом Бердичівської жандармерії  та зумів їх переконати у тому,  що жителі Романова до партизанських дій не мають стосунку, а диверсії здійснюються засланими регулярними підрозділами Радянської армії (що частково відповідало істині).

Каральна акція була зупинена, а тисячі людей і їх помешкання були врятовані. Внаслідок таких ризикованих для Кренца дій, Романів не став другою Хатинню чи Копищем.

За даними архіву СБУ Адольф Михайлович Кренц відступив разом з окупаційними військами, проживав в Німеччині, пізніше в США.

Ця історія ставить більше питань, ніж дає відповідей. І сподіваюсь, що вдасться знайти повноцінні історичні джерела, які дадуть можливість розповісти всю правду читачеві.

Але цю дійсно вікопомну дату для Романова потрібно знати. Ми – жителі Романова повинні пам’ятати рятівника селища Адольфа Кренца і в день святої Покрови віддати належну данину його світлій пам’яті.

Олександр Кондратюк, історик-краєзнавець

Як повідомляв Твій Романів, у 2015 році іменем Адольфа Кренца назвали вулицю в Романові.

У 2019 романівчанин Василь Білінець знайшов і поширив фото Адольфа Кренца