Вибрати За

У Романові біля костелу облаштували затишний сквер європейського рівня

Стрункі високі катальпи, пишні магнолії, італійські троянди серед соковито-зеленого рівнесенького газону, який килимом лежить між вимощеними каменем алеями. Можна присісти погрітися на лавочках під сонцем, чи сховатися посидіти-почитати в тіні. Фоном звучить тиха класична музика.

І це все – в Романові.

Скверик, який за своїм рівнем не поступається ні віденським, ні польським, ні будь-яким іншим, з’явився в селищі поруч з костелом Святого Станіслава і відкритий для всіх жителів селища та його гостей. Облаштували сквер Аудрюс Рашкаускас, голова спілки «Порядок та справедливість» з дружиною Світланою.

Про облаштування території і створення алейок між клумбами ксьондз Рішард Дзюба мріяв давно. А 2 роки тому він свою мрію озвучив Аудрюсу Рашкаускусу, той розповів дружині Світлані, яка якраз і займається ландшафтним дизайном – і всі разом загорілися ідеєю. Над проектом працювали довго, але без спонтанності не обійшлося. Налагодили комунікації, вимостили з гранітної бруківки алеї, постелили газон, привезли й посадили рослини – наче все й готове, а чогось не вистачає. Музики! Увімкнули тихенько класичні твори відомих світових композиторів – і алея змінилася, ожила, так і хочеться пройтися звивистими доріжками. Та все ж авторам чогось не вистачало. Світла! Адже найприємніше прогулюватися увечері, коли спадає спека і закінчуються домашні справи. Освітлення від ліхтарів недостатньо, – вирішили Аудрюс з дружиною Світланою і запропонували отцю Рішарду зробити підсвітку всього костелу. І вже за кілька днів вікна храму засвітилися різними кольорами – червоними, блакитними, зеленими, білими.

Нині у дворі костелу не буває пусто. Дітвора прибігає «поганяти» алеями і попити з фонтанчику, який автоматично подає питну воду при натисканні кнопки. Молодь забігає зробити селфі. Дорослі прогулюються, читають літературу, яку залишив для гостей на лавці отець Рішард, приходять сюди відпочити душею.

«Ми дуже хотіли, щоб цей сквер став початком змін у Романові. Перш за все внутрішніх, адже кожен має зрозуміти, що своє рідне селище можна змінювати, треба йти вперед, розвиватися. Ми хочемо, щоб наше прагнення до змін почув і почав змінюватися кожен з нас, в тому числі наша влада», – зазначив Аудрюс Рашкаускас.

Він підкреслив, що сквер відкритий для всіх, і не варто думати, що це зроблено лише для прихожан храму. Сюди може прийти кожен романівчанин та гість містечка. Сквер облаштували тут, адже саме місце захищає його від недобросовісних відвідувачів, зруйнувати створену красу не підніметься рука поруч з храмом та кладовищем. Принаймні на це сподіваються.

Офіційно сквер відкриють пізніше, після завершення карантину. Тоді планують організувати велелюдний захід та освятити статую Марії, а нині ксьондз Рішард,  Аудрюс Рашкаускас та його дружина Світлана запрошують романівчан знайти хвилинку і відвідати скверик у будь-який зручний час.