Вибрати За

Надійний тил: жителі Романівщини масово ріжуть свиней, курей, дістають домашні консервації і готують захисникам

Романівщина нині єдина як ніколи. Той, хто з певних причин не може бути на передовій і захищати країну, всіляко допомагає на місцях. Хлопці будують укріплення, навчаються теробороні, носять, підвозять, обладнують приміщення, тощо. Жінки дбають про те, аби бійці і захисники не були голодними. У всіх освітніх закладах кухні працюють на максимальну потужність – ліплять вареники, пельмені, смажать налісники, крутять голубці, печуть хліб.



Потужну допомогу надають старостинські округи – жителі ріжуть свиней, кіз, іншу худобу і везуть м’ясо на кухні або у волонтерський штаб.  Як повідомила староста Камінського округу Любов Гринчук, місцева жителька Будкова Валентина віддала для захисників свиню і не захотіла взяти за неї навіть копійки, хоча місцеві жителі готові були скинутися і заплатити. За даними читачів, дві свині зарізала ще одна родина і віддала туші на кухні на харчі для бійців.  Люди в селах не шкодують останнього – віддають бійцям власну провізію.

Збирають їжу і готують, збирають одяг і необхідні речі у всіх абсолютно старостинських округах!

Директор освітнього закладу, в якому готують для тероборони розповідає, що люди надзвичайно згуртовані і щедрі. Над приготуванням їжі позмінно працюють кілька бригад кухарів, долучаються люди з Врублівки,  переробляють привезені продукти, готують на зараз і прозапас. Раціон у бійців гарний – різноманітні супи і борщі, зрази, налісники, рибні і м’ясні котлети, хотдоги, бургери, піца, голубці, гарніри з шкварками, тощо.

Допомагають готувати їжу бійцям кухарі медичного закладу, і навіть медики, маючи вільну хвилину, стають за приготування страв.

У волонтерському штабі «Берегиня», який базується у Будинку культури – нескінчений потік людей, які несуть все.

Тетяна Гаврилюк, яка очолює штаб, говорить, що вести точний облік принесеного просто нереально – дуже багато людей, дуже багато продуктів, дуже багато допомоги. Харчі сортують, готове розділяють за потребами, сиру їжу переробляють у готові продукти, частину морозять. Їжу передають і місцевій теробороні, Варті правопорядку, бійцям на блокпостах і відправляють у військові частини, які потребують такої допомоги.

«Дуже важливо, що допомога стала системною, люди гуртуються, люди хочуть допомагати. Ми вже не тільки робимо сітки, ми вже їх навчилися самостійно плести і вже тоді обв’язувати маскувальними стрічками. Ми збираємо матраци і передаємо на бомбосховища, ми приймаємо одяг і сортуємо, що потрібно для переселенців, що для бійців. І досі маємо потребу, щоб одягнути наших захисників у теплі якісні речі», – зазначила Тетяна Гаврилюк.

Нагадаємо, жителька Межирічки 2 березня зарізала власного 300-кілограмового бичка та передала Захисникам України.

Романівщина – Єдина! Романівщина – Згуртована! Таку націю не перемогти! Україна – це ми!