Вибрати За

СПІЛЬНО ТЕАМ провели для підприємців Романівщини семінар-навчання із застосування РРО




14 квітня у Романові відбувся семінар-навчання від СПІЛЬНО ТЕАМ для підприємців громади щодо впровадження і застосування РРО в діяльності. Вікторія Михалевська та Анастасія Левчук запросили до спілкування з ФОПами керівника Романівської податкової інспекції Михайла Никодюка та фахівця у сфері реалізації підприємницької діяльності Івана Пасічника.

«У кожного підприємця рано чи пізно виникають питання стосовно організації своєї діяльності. Ба більше – питань багато, а відповідей мало. І наша команда СПІЛЬНО ТЕАМ дуже хоче, аби контролюючі органи лояльніше ставилися до малого бізнесу, спочатку ознайомлювали, і лише потім накладали санкції. Тож ми вирішили влаштовувати семінари для підприємців, аби допомогти розібратися в складних питаннях і легко  підлаштовуватися під нововведення», – зазначила під час початку зустрічі Анастасія Левчук.

За словами Михайла Никодюка, на Романівщині у 2021 році РРО або ПРРО мали встановити 77 підприємців, 20 ФОПів із такими нововведеннями одразу закрили КВЕДи, згідно з якими зобов’язані реєструвати РРО, решта встановили або нині працюють над встановленням РРО чи ПРРО.  Керівник податкової зауважив, що у 2021 році РРО або ПРРО мають встановити підприємці, які здійснюють :

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

А також ті ФОПи, обсяг доходу яких перевищив 1320000 грн, уже в наступному звітному періоді вони мають користуватися РРО.

Михайло Никодюк відповів на чимало запитань щодо особливостей використання РРО та ПРРО, можливостей користування у офлайні, особливостей застосування у специфічних сферах.

Іван Пасічник представив присутнім ФОПам презентацію про види реєстраторів розрахункових операцій, їх можливості, способи розширення функціоналу, вартість та особливості використання у певних сферах. Навів приклади із застосування РРО в практиці підприємців з Романівщини.

Зрештою обидва спікери закликали спробувати користуватися програмним забезпеченням у тестовому безкоштовному режимі, адже рано чи пізно нововведення щодо РРО та ПРРО стануть обов’язковими для всіх підприємців, тож варто бути готовими і визначитися яка із технічних можливостей реєстраторів розрахункових операцій буде для вас найоптимальніша.

Голова Романівської РДА Василь Флуд висловив подяку СПІЛЬНО ТЕАМ за проведений семінар, подякував присутнім підприємцям за чесну роботу і наповнення бюджету своїми податками, закликав працювати на благо громади, намагатися ефективніше наповнювати місцевий бюджет, а головне стимулювати інших підприємців, які проводять свою діяльність нелегально – роблять ремонти, надають косметологічні послуги, торгують , тощо – реєструвати ФОПи і теж сплачувати податки. Адже всі самозайняті особи мають бути в рівних умовах.

Разом з тим СПІЛЬНО ТЕАМ уже готується до наступних семінарів, вивчає потреби підприємців, аби охопити найактуальніше та найнеобхідніше.

https://www.facebook.com/spilno.team




Питання-відповіді на найактуальніші теми:

 Хто зобов’язаний застосовувати РРО з 01 січня 2021 року?

В зв’язку з прийняттям 01 грудня 2020 року Верховною Радою України законопроекту № 4439-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» з 1 січня 2021 року застосовувати РРО та/або програмні РРО зобов’язані платники єдиного податку 2 – 4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Також, застосовувати РРО та/або програмні РРО зобов’язані платники, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування, а саме:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Чи можливо здійснити тестування програмного реєстратора розрахункових операцій?

 Суб’єкти господарювання, які застосовуватимуть програмний реєстратор розрахункових операцій (далі ПРРО) вперше, можуть здійснити тестування (вивчення роботи) безкоштовних програмних рішень ПРРО, що розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/ , із використанням електронних ключів тестових платників, що розміщені за посиланням:https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

Граничний обсяг доходу який не вимагає застосування РРО/ПРРО протягом 2021 року

Упродовж 2021 року ФОП – платники єдиного податку ІІ – ІV груп не застосовують РРО/ПРРО, якщо обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ зі змінами, внесеними Законом № 1017).

Отже, граничний обсяг доходу, який не вимагає застосування РРР/ПРРО у 2021 році, – 1320000 грн. У разі перевищення цього розміру доходу застосування РРО/ПРРО є обов’язковим із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. У всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації ФОП як платника єдиного податку застосування РРО/ПРРО є обов’язкове.

Чи можливо одночасно використовувати різними СГ два окремі ПРРО на одному пристрої?

Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої. Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому. При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера. Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Яким чином СГ може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

Які фінансові санкції передбачено з 1 січня 2021 року у разі незастосування реєстратора розрахункових операцій

Закон «Про внесення змін до Податковогокодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» № 1017-ІХ

Визначає граничні обсяги доходу та  відтерміновання до 01.01.2022 року обов’язкового застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Документ скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у реєстраторах розрахункових операцій (програмних реєстраторах розрахункових операцій).

акож до 1 січня 2022 року продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій.

Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17  Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються в таких розмірах:

10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Чи є підставою для проведення фактичної перевірки нульова звітність з РРО або ПРРО?

Контрольно-звітна інформація – це інформація, яку необхідно подавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Пунктом 7 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону № 265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка (перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності) може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ, зокрема, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО та/або ПРРО, РК та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками є підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Чи розповсюджується мораторій на проведення фактичних перевірок?

Нормою пункту 522 Кодексу встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема крім:

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Наразі постановою Кабінету Міністрів від 17.02.2021 р. № 104 продовжено на території України термін дії карантину до 30 квітня 2021 року.