Вибрати За

Науковці з київського ботсаду та один з авторів Червоної книги вивчали на Романівщині зростання рідкісних рослин




Минулого тижня Романівщину відвідала група науковців-ботаніків, які вивчають рідкісні рослини. Зокрема вкотре у ліси поблизу Мирополя та Романова приїжджав Олександр Орлов, який цього разу запросив колег з Ботанічного саду ім. Гришка

Пропонуємо вам до уваги публікацію Олександра Орлова про цю поїздку:

У сонячний день 2 травня 2021 р. невелика експедиція біологів обстежила місцезростання кількох рідкісних видів рослин у колишньому Романівському районі: еритронію собачого зуба поблизу заказника «Собачий зуб» та живокоста серцелистого північніше смт. Миропіль. До складу експедиції увійшли ботаніки з Ботанічного саду ім. Гришка НАН України – Олександр Шиндер та Світлана Діденко, кандидати біологічних наук, Олександр Орлов – з ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», кандидат біологічних наук, та місцевий орнітолог Олександр Гриб.

Обстеження місцезростання еритронію поза межами заказника продемонструвало значну щільність популяції цього рідкісного виду – до 30-35 шт./м2, близько половини з яких є дорослими, добре розвинутими генеративними особинами. Решта – молоді (ювенільні) особини різного віку. Вікова структура популяції цього виду свідчить про процвітаючий характер популяції та її стабільність.

Значну наукову природоохоронну цінність мають популяції живокоста серцелистого на Романівщині. Це – атлантичний, західноєвропейський вид, характерний для м’якого клімату. В Україні цей вид переважно зустрічається вздовж гірських річок і струмків у Карпатах. На рівнині цей вид поширений східніше, є рідкісним, зустрічається у кількох відірваних один від одного локалітетах, починаючи з Розточчя (Львівська обл.), НПП «Подільські Товтри» (Хмельницька обл.), кінчаючи Малим Поліссям (південний схід Хмельницької обл.) та околицями смт. Миропіль (Житомирщина). Наші місцезнаходження цього виду є найбільш східними в ареалі згаданого виду.

Цей вид знайдено північніше смт. Миропіль у 3-х основних локалітетах: у долинах р. Кам’янка, р. Фастівка та в урочищі Пліщин на правому березі у заплаві р. Случ. Перші згадки про знахідку цього виду на Романівщині зустрічаємо у фундаментальній праці Опанаса Семеновича Роговича «Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской» (1869). Цей відомий ботанік був директором ботанічного саду Імператорського університету ім. Святого Володимира у Києві. Згодом цей самий локалітет за О.С. Роговичем навів Йосип Конрадович Пачоский в узагальнюючій праці «Флора Полесья и прилежащих местностей» (1900). Після революції 1917 р. цей локалітет вивчала відомий ботанік Дарина Микитівна Доброчаєва – на початку 1930-х років під час детального геоботанічного обстеження Житомирської області. Вона усе життя працювала в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (м. Київ). Цей локалітет за її даними також наведено у «Флорі УРСР» – це була остання літературна згадка про нього на Житомирщині! Коли я приїхав на роботу на Житомирщину (1987 р.), то у першому списку рідкісних видів рослин області ми цей вид віднесли до тих, що вірогідно зникли – така це рідкість на рівнині, адже локалітет виду на Романівщині не обстежувався ботаніками більше 50 років. Але у 2010 році ми знайшли живокіст серцелистий на р. Кам’янка, а згодом і на р. Фастівка. Це невеликі річки – праві притоки р. Случ, які протікають у вузьких глибоких, захищених від вітру долинах, прорізаючи граніти Українського кристалічного щита. Великі зарості цього виду з проективним покриттям 50-100% поширені у їхніх вузьких долинах – на схилах та у заплавах. Вид масово цвіте і плодоносить. Він є епіефемероїдом – порівняно рано з’являється весною (квітень), а вже у середині червня жовтіє, висихає і зникає з денної поверхні. Все життя виду до наступної весни зосереджується у короткому товстому кореневищі у ґрунті. Разом з живокостом серцелистим знайдено також середньоєвропейські гірські види, такі, як рівноплідник рутвицелистий та зубниця залозиста. Загалом, усі три обстежені локалітети виду на Романівщині заслуговують на охорону у ранзі ботанічних заказників, над проектами створення котрих працюють нині учасники експедиції.

О.Орлов